Продовжую історію Ельзасу після його приєднання до Німецької імперії у 1871 році. Після того, як я розповів про нанесення Ельзасу на французькі, німецькі й ельзаські карти, я тепер говорю вплив кордону, який ці карти намагалися нав'язати або зруйнувати. Зокрема у цьому епізоді ви можете дізнатися про політику націоналізації Ельзасу німецьким і французьким урядами, реакції ельзасців на ці політики і трошки про світову соціалістичну революцію, яка намагалася уйти від цього націоналістичного мраку.  Еррата: на 22 хвилині я кажу, що Франція приєднала Ельзас у 1818 році. Має бути 1918 рік звісно. В інтро й аутро використано трек групи Аркадий Коц "Это земля для нас  с тобой" (кавер на пісню Woody Guthrie "This Land Is My Land")

Ельзас - європейський регіон, який став жертвою протистояння французького і німецького націоналізмів у ХІХ - першій половині ХХ століть. Його національну приналежність намагалися вирішити під час двох світових війн. Ельзас є чудовою можливістю зазирнути у те, як два найвідоміші європейські націоналізми пропонували визначати нові внутрішні кордони Європи і згодом усього світу. У цьому епізоді я погляну на різні спроби нанести Ельзас на лінгвістичну карту і яке це мало політичне значення у ХІХ столітті. Зокрема, я представлю три перспективи на Ельзас: французьку Етьєна Шарля де Монтре Кок'юбера, німецьку Карла Бернгарді й ельзаську Луї Ґустава Лібіха. Це перший з двох епізодів про націоналістичну боротьбу навколо Ельзасу.  В інтро й аутро використано трек групи Аркадий Коц "Это земля для нас с тобой" (кавер на пісню Woody Guthrie "This Land Is My Land")