Вітаю, це подкаст "Україна за кермом", і я, Настя, запрошую вас у захоплюючу подорож крізь століття до одного з найстаріших міст України – Кілії! У цьому випуску ви дізнаєтеся: Як Кілія стала яблуком розбрату між молдавськими воєводами та османами. Чому це місто називали "воротами християнства" і "легенями Молдови". Як тут проливали кров Влад Цепеш (відомий як Дракула) та українські козаки. Легенди про підземні православні храми та фортецю, що вважалася неприступною. Хто з українських гетьманів похований поблизу Кілії та чому його ім’я залишилося в тіні історії. Як османська імперія модернізувала фортецю й зробила її одним із ключових укріплень регіону. 📍Підтримати мій проєкт, якщо є бажання, можете за цим посиланнями: Buy me a coffee — https://www.buymeacoffee.com/sosynyukR/membership Mono — https://send.monobank.ua/jar/7RPH5W3Vbp 💳Номер картки банки 5375 4112 0563 4327 Patreon — https://www.patreon.com/sunkissed_ukraine 📍Мій Інстаграм https://www.instagram.com/stacy_summers/ Інстаграм про подорожі https://www.instagram.com/sunkissed_ukraine/ Мій Telegram https://t.me/sunkissed_ukraine Джерела: - CETATEA LUI ȘTEFAN CEL MARE A CHILIEI, Mariana ȘLAPAC Institutul Patrimoniului Cultural - Date noi referitoare la cetatea Chilia - DIN NOU DESPRE CITADELA CETĂŢII CHILIA - DETALII DESPRE LUCRĂRILE DE CONSTRUCŢIE ÎN CETATEA DE PIATRĂ A CHILIEI - ТОПОГРАФІЯ ФОРТЕЦІ ТА МІСТА КІЛІЇ ЗА ОПИСАМИ І ГРАФІЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ 1650-х — 1790-х рр.

Привіт! Сьогодні я хочу розповісти вам про степові держави на Поділлі та в Західному Причорномор'ї, бо ця тема мене дуже вразила і про існування деяких степових держав я навіть нічого не знала до того як знайшла статтю, яку хочу вам сьогодні зачитати. Це стаття Ярослава Дашкевича "Степові держави на Поділлі та в Західному Причорноморʼї як проблема історії України IV століття"

Привіт! Сьогодні хочу розповісти вам цікавий факт про те, що центр Русі не був "цілком слов'янським". А на півдні сучасної Київщини жили тюркські племена, які утворили так звану конфедерацію «Чорних клобуків». Значення цих племен не можна применшувати і сьогодні я розповім чому.

Привіт! Сьогодні будемо говорити про сиву давнину і такі поселення на території Миколаєва як: - Місто людей кімерійських або Дикий Сад, має ще штучну назву Кімерополіс і Алібан ( ну бо як містно називали люди, які там жили наразі невідомо) - Античний Бульвар — давньогрецьке поселення на території сучасного Миколаєва - Вінарадна — поселення часів князя Вітовта - Козацький Перевіз, який існував в Миколаєві ДО катерин - «Фаберову дачу іменувати Спаське, а Вітовку — Богоявленське, новозведену ж верф на Інгулі — місто Миколаїв». Тобто в цьому випуску я хочу розповісти про поселення, які були на місці сучасного міста Миколаєва до того, як росіяни заснували там верф, бо надто багато наративів про те, як потьомкіни та фалеєви створили Миколаїв на пустому місці.

Як ви знаєте, я родом з Миколаївської області, свого часу дуже багато їздила причорноморськими степами і маю для вас дещо цікавеньке. Моя улюблена тема — ділитися матеріалами з середньовічної історії нашого півдня та доводити любителям російських цукерок, що до приходу росіян тут була справжня середньовічна цивілізація та навіть розвинени міста — з каналізацією (тоді як на росії про таке і не мріяли в той час) та монетними дворами. Можу нагадати свій випуск про фортецю Тягин на Херсонщині та темника Мамая. Сьогодні я хочу поговорити з вами про річку і каньйон, про існування яких багато жителів області навіть не здогадується, а інша частина людей вважають чимось звичним, що не заслуговує на увагу. Сьогодні про каньйон річки Чичиклія. Чули про такий?

Російська пропаганда добряче попрацювала над нашим півднем, створивши тут міста бойової російської слави та підчистивши всю історію ДО катерин, потьомкіних і суворових. Так наче прийшли ці добродії на наш південь, окультурили його заводів набудували і тд. Не розумію як це в'яжеться з історіями про героїчні бойові подвиги та взяття фортець. Це вже мало б наштовхувати на думку, що не таким вже і диким був наш південь… але думати то вправа не для жертв пропаганди. Сьогодні я хочу поговорити про місто Ізмаїл, на базі якого довго вибудовували міфи по місто російської слави, “главный русский город на Дунае” , а також стверджували, що Ізмаїлу всього 200 років.

Не дарма я обрала саме таку назву для подкасту про замок Паланок, адже він може по праву вважатися вулканом: і географічно, і своєю вулканічною войовничістю, і вулканом кохання. Тож сьогодні будуть цікаві георгафічні факти, історії кохання, та войовничої звитяги. Одним із найвідоміших і водночас найтаємничіших місць України вважають замок «Паланок» у Закарпатській області. Старовинна споруда має не лише багату історію, а й безліч легенд. Сьогодні я не буду переказувати історію замку, тим паче вона налічує кілька століть і тому цей подкаст міг би бути доволі довгим. Я спробую розповісти цікаві факти і міфи, щоб ви мали змогу поринути в атмосферу замку Паланок і по праву оцінити місцину.

Залишки архітектури німецьких колоністів півдня України — це те, що могло б стати туристичним магнітом для європейців та і самих українців, аби їх вдалось таки зберегти і хоч трошки реставрувати. Мені довелось відвідати багато поселень німецьких колоністів в Миколаївській та Одеській областях. Сьогодні хочу розповісти вам про ці дивовижні міста та історію людей, які їх створили. Чорноморські німці (нім. Schwarzmeerdeutsche) — жителі колишніх німецьких поселень на північному узбережжі Чорного моря на території сучасної України. Разом із бессарабськими німцями на захід від Дністра і кримськими німцями на південь від них належали до німців півдня України.

Нещодавно я розповідала в своєму інстаграмі всякі цікаві факти про вишивку і зачепилась за історію мисткині Любові Панченко. Знаю, в мене подкаст більше про місця на мапі, ніж про людей… але втриматись не змогла. Усе, що вона робила протягом життя, було пов’язано із відродженням української культури. Вона шила одяг, вбирала у гарнющі строї хор «Жайворонок», малювала аквареллю (подивіться її карпатську серію), займалася ліногравюрою і декоративним розписом. Також вона ілюструвала «Тіні забутих предків» Коцюбинського та поезії Шевченка. Панченко любила вишивати. Її вишивальні схеми публікували у найвідомішому тоді журналі «Радянська жінка», після чого майстрині усієї УРСР їх копіювали.

В жовтні 2021 року ми їздили в Бердичів. Я дуже люблю малі міста україни, знаю на скільки чарівними і цікавими вони можуть бути. Але бердичів мене все одно дуже вразив. Бердичів із його монастирем Кармелітів Босих та костелом Святої Варвари — святе місце для католиків. Бердичів із його великим єврейським цвинтарем і могилою цадика Леві Іцхака бен Меїра — святе місце для юдеїв. Бердичів із давніми православними Свято-Миколаївським та Свято-Троїцьким храмами — святе місце для православних. Бердичів — це місто де починав свій творчий шлях Шопен, місто великих письменників Джозефа Конрада та Оноре де Бальзака, місто смачного пива та страшних трагедій