Мирослав Маринович, український політв’язень часів СРСР, правозахисник, який нещодавно став лауреатом чеської премії "Пам’ять нації", після відвідин Чехії завітав і до Лондона, де розповів для слухачів подкасту ВВС News Україна про те, як, на його думку, змінилася Україна за цей рік, чому горе, яке українці переживають разом, робить їх сильнішими, а також про те, як і для чого можна любити ворога.

До 1994 року Україна мала третій за кількістю арсенал ядерної зброї у світі. Однак після підписання Будапештського меморандуму зброю вивезли до Росії, яка була одним із підписантів. Кореспондент і ведучий BBC Клайв Майрі відкриває подробиці підготовки цієї угоди. В документальній аудіопрограмі відомі політики та аналітики США, Великої Британії, Росії та України розповідають про специфічну атмосферу переговорів та явні й приховані інтереси кожної із сторін. Чи могла Україна завдяки радянській ядерній зброї зараз забезпечити собі захист від агресивних зазіхань Росії? Слухаймо аудіопрограму BBC.

Цей випуск - про те, як війна змінює світ і місце в ньому України – на прикладі Великої Британії, яка в авангарді міжнародної військової, гуманітарної і фінансової допомоги Україні. Про співпрацю двох країн і те, як Лондон допомагає долати виклики, перед якими постав Київ, – розмова з послом України в Лондоні Вадимом Пристайком.

У випуску - розмова з німецьким політологом Андреасом Умландом - одним із небагатьох західних знавців України і сучасної геополітики, який спілкується українською мовою. Він у Берліні, але щойно повернувся з України і всупереч ризикам радить поїхати туди тим, хто хоче побачити на власні очі, як твориться історія – history in making. За день до нападу Росії він опублікував працю "Руїни остполітік", в якій назвав анексію Криму і захоплення Донбасу безпрецедентним зрушенням у світовій геополітиці. Отож, як зараз війна змінила міжнародний статус України і її місце в геополітичному пасьянсі, чи може все це дійти до Третьої світової війни і що означатиме перемога України – для Європи і світу.

Креативна директорка Українського інституту - Тетяна Філевська - про плани відкрити нові представництва в європейських країнах, руйнування української культурної спадщини, а також те, чому важливо притягнути Росію до відповідальності за розграбовані музеї й знищені пам‘ятки.

Обстріли, втрати, відвойовані й віддані території, воєнні злочини і тортури. Все це відбивається на внутрішньому і психологічному стані українців всередині країні, і також на тих, хто змушений був виїхати. А також про різні реакції, які виникають на травму, про посттравматичний стресовий розлад і про те, чому, як це не дивно, війна багатьох із нас зробить більш цілісними - розмова кореспондентки ВВС News Україна Тані Харченко з психологинею Мартою Приріз.

Російсько-українська війна поставила Африку в центр світової політики - на тлі кризи з постачанням зерна представники різних держав здійснюють візити до країн континенту і намагаються переконати їх стати на той чи інший бік. Україна також активізувала свої зв'язки з континентом. Як війна вплинула на Африку, чому там так багато симпатиків Москви та що необхідно, щоб африканці почули позицію Києва? Про це журналіст BBC News Україна Григорій Жигалов говорить зі своїм колегою Георгієм Ерманом, який багато років висвітлює події в Африці та українсько-африканські відносини.

У Лугано представники 42 країн підписали декларацію для відновлення України. Український уряд запропонував план на $750 мільярдів. Але чому говорити про виділення таких грошей поки передчасно? Говоримо зі співзасновницею "Міжнародного центру української перемоги" Ганною Гопко.

Захід починає тиснути на Зеленського. Макрон говорить, що треба дати Путіну зберегти обличчя. Кіссінджер закликає український народ "проявити мудрість". The New York Times пише, що війна стає надто дорогою, варто змусити Україну піти на поступки. Що відбувається? Чому Європі та США важливо зберегти стабільність в Росії, навіть ціною поступок з боку України. Гість випуску - експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігар Тишкевич.

Німеччина відвернулася від Росії, особливій політиці Берліна — кінець. Але чи буде тривалою вимушена дружба з Україною? Чому німці відчувають провину перед росіянами, чи готові вони визнати помилки перед українцями? Як глибоко пустив коріння в німецьку політику "русскій мір"? Говоримо із культурною менеджеркою з Берліна Катериною Ріц-Ракул.