Коли 24 лютого пролунали вибухи в Києві, то багато хто залишив місто вже через пару годин, рятуючи своє життя та дітей. Але є категорія людей, яких називають безхатченками чи бездомними. Що було з ними? Хто про них турбувався? Хто розділив з ними біду? Саме про це ми поговоримо з Дмитром Дейкуном. Коротко про Дмитра. Він народився у сім'ї, де про Бога не знали і не говорили. Але він бачив, що бабуся мала Євангеліє, яке вона старанно ховала. Бабуся займала особливе місце у його серці. З нею він почувався коханим та потрібним. Понад 10 років тому Дмитро також опинився на вулиці, хоча це був його особистий вибір. В результаті побиття він потрапив до лікарні на півроку, з яких понад два місяці був непритомний. В результаті рука перестала діяти, а також постраждав увесь організм. Але Бог стукав у серце Дмитра. Він опинився в реабілітаційному центрі, де прийняв Ісуса у своє серце. Наразі Дмитро є членом команди людей, які служать особам без певного місця проживання. Їхній проєкт називається «Рідний дім». Хтось сказав: «Якщо вам на очі потрапила людина, яка потребує допомоги та підтримки, а всередині щось затремтіло, вітаю, у вас є серце, а сьогодні це великий дар, велика рідкість». Саме з таким серцем Дмитро Дейкун вибрав бути слухняним Ісусу, бути вірним Божому покликанню – служіння бездомним.


Якщо Ви хочете більше почути про життя Дмитра, то можете зайти за посиланням https://soundcloud.com/twr-ua/sets/moy?utm_source=clipboard&utm_medium=text&utm_campaign=social_sharing